Закриття для подальших поховань

Упродовж 1930-х років державна політика переслідування релігії в СРСР призвела до того, що при переважній більшості поховань обряд було позбавлено релігійної складової. Євреїв ховали на різних кладовищах міста – Байковому, Куренівському, Лук’янівському тощо.

У 1937 році Лук’янівське єврейське кладовище було оголошено закритим для подальших поховань. Це пояснювалося не лише відсутністю вільних місць, але й наміром міської влади у відповідності з генеральним планом розвитку Києва, розробленим у 1934–1936 роках, поширити сюди паркову зону. Відтоді нові могили тут не з’являлися, лише у 1948–1949 роках, як виняток, було поховано 55 осіб.